Я пригадую, що в дитинстві мої батьки ніколи зі мною уроки не вчили. Але зара бачу, що таке удже важко запровадити. Мій син у 4му класі, то вже цього року намагаюся якось мотивувати його вчити уроки самостійно. Бо 3 роки ми вчили разом, мали грамоти,а потім чоловік сказав, шо це мої грамоти, а не дитини і що я йому не дозволяю вчитися вчитися і приймати рішення і відповідати за них Тому в цьому навчальному сезоні, я відійшла від вивчення, звичайно, що не все так гладко і ідеально, трошки є погіршення, але чомусь мені здається, що так правильніше. А як у Вас ???

Ми тільки в 2-му класі, тому уроки вчимо разом. Книжки таепер якісь зовсім не такі, як були колись, мені так здається, от, наприклад, Природознавство - тема викладена буквально на 5-7 речень, більше малюнків, тому після прочитаного дитиною, я ще багато розказую по темі, бо в книжці цього немає. Читання вже робить сама, в т.ч. і в зошиті, а українську, математику і англійську поки разом.

О, і в мене старший - 4-класник. У нас з навчанням якось по-різному. В першому класі я допомагала, підказувала. В другому-третьому класі - вийшла з декрету з молодшим, вже стільки часу не було. Ну і оцінки в них не клали, програма легка була для сина. Зараз вже трішки допомагаю, але не стільки з уроками, скільки готуємося до олімпіади в гімназії і до вступних іспитів. Там задачки цікаві з математики, з української також не легенькі завдання. Так що працює сімейний підряд.
Сьогодні син приніс зі школи завдання для конкурсу "Колосок". Треба виконати і на завтра принести. Щось я не зрозуміла принципу того конкурсу. Я таки вважаю, що вони б мали такі завдання в школі робити самі, а не вдома...

Сьогодні син приніс зі школи завдання для конкурсу "Колосок". Треба виконати і на завтра принести. Щось я не зрозуміла принципу того конкурсу. Я таки вважаю, що вони б мали такі завдання в школі робити самі, а не вдома... пише:

(десь був гарний сайлик з великими очима, ото в мене такі стали)
ми на Колосок другий рік підемо, але жодного разу завдання додому ніхто не дає. от і завтра має бути на останньому уроці. а який тоді зміст самого конкурсу? дома все гарно можна підготувати (батьки, ін-т, книжки). Іра,а то в якій ви школі, нагадай

у вашій :-)

прикольно, якось різний підхід у вчителів до конкурсу...

І я мотивую сина вчитися самому, часу не вистачає все контролювати, та й не хочу. Він у 3 класі. Теж відмінник. Щодо домашнього завдання, то він знає, що має зробити самостійно на чернетці математику, я тоді перевірю. Українську я можу просто пояснити (якщо є потреба) -  а він сам виконує. Англійську старається виконувати сам, хоча теж є нюанси. Усні уроки, то він тільки розказує.
Я починаю помічати, що він вчиться халявити: розуміє, що основи здоров"я не питають, тому вдома і не вчить... Я от не знаю, як в такому випадку поступити??? Вроді би заставляю, а з іншого боку, може й добре, він вчиться ставити пріоритети....

В мене третьокласник, уроки з ним не роблю, все робить на групі, вдома тільки англійська, яку я дууууже рідко можу попросити мені показати. Часто задають якісь проекти, то тоді хтось з сім'ї може йому допомогти оформити на компі. Інколи пробую за нього взятися, тоді ми розв'язуємо математичні олімпіадні задачки. Чи от до Кенгуру трохи готуємось. Але загалом я також вважаю, що навчання та оцінки мають заробляти діти, а не батьки. Тому нехай розвиває в собі відповідальність за зроблене чи не зроблене домашнє, прочитате чи не прочитане і тд. Ну і я реально бачу, що син і так нагружений, зі школи приходить пів 7, далі три рази в тиждень Кудо, тоді вдома ми близько десятої вечора. І я сил та часу не маю на те, щоб ще вдома його мучити уроками, коли ще двоє дошколяриків бігають під ногами і створюють атмосферу "разброд і шатанія"

ого, дивлюсь тут якраз третьокласники зібрались

В мене також третьокласниця, математику (окрім задач із зірочками) робить вже сама, те саме стосується шкілької англійської, української, читання взагалі без проблем. Але ці доповіді з природознавства чи читання (вірші, про письменника щось розказати), тоді однозначне відчуття що вчусь я, і готую їх я, вишукуючи матеріал в інтернеті. Тобто і оцінку мені потрібно було би покласти. Одного разу сказала, що нічого робити не буду - не виконали домашнє завдання, вліпили "2" в журнал, з 12 балів. Які висновки я мала зробити? Вчимось далі разом.
Єдина проблема з домашніми - це сто разів сказати "іди робити уроки", моє дитя в цьому плані ще не організоване, абсолютно

Ось натрапила на цікаву статтю:


ЧОМУ НАШІ ДІТИ НЕ ПОВИННІ ВЧИТИСЯ НА ВІДМІННО


В нашому суспільстві й досі панує думка, що після школи обов'язково потрібно вчитись в університеті, а відмінна успішність і червоний диплом – запорука 100%-ої успішності. Хоча весь цивілізований світ вже давно відмовився від цих традицій і потроху розвивається, виховуючи зовсім нове суспільство із зовсім іншим типом мислення.

Чи варто змушувати дітей вчитися тільки на п’ятірки? Ось думка колишнього випускника нашої системи освіти, який ставить під сумніви застарілі принципи.

Для мене, як і для багатьох інших людей, навчання в університеті супроводжувалось твердим переконанням, що оцінки вирішують все.

Викладачі та батьки твердили, що хороша успішність відкриє перед тобою всі двері цього світу. Високий бал - це ключ до успішного життя.

І я сліпо вірив їхнім словам...

Я пам'ятаю час, коли навчанням я доводив себе до напівживого стану, тільки заради того, щоб отримати високий бал на іспиті.

І мені здавалося, що все це має сенс, але зараз... я б не хотів, щоб моя дитина вчилася із таким же завзяттям, як колись її батько.

Це звучить дивно, але зараз я поясню свою позицію.
Жоден роботодавець ніколи не цікавився моїми оцінками в університеті!

Ні в одному резюме мені не зустрічалася графа "успішність", але у всіх без винятку був обов'язковий пункт - "досвід роботи".

Ще більш дивним був той факт, що мої навички роботи на комп'ютері та спортивні досягнення надають мені більшої "ваги" при влаштуванні на нову роботу, ніж п'ятірки в заліковій книжці.
Я забув все, що вчив в університеті

Моя пам'ять влаштована винятковим чином, я забував весь матеріал відразу ж після здачі іспиту. Коли я вперше прийшов на практику, то зрозумів, що за всі роки навчання в університеті я нічому так і не навчився.
І хоча мої оцінки говорили про інше, в моїй голові була повна каша, уривки знань, які я не знав, як і де застосувати.

Як виявилося, 5 років навчання на відмінно в університеті не давали мені ніяких переваг перед іншими "менш" освіченими людьми.

У кінцевому підсумку, всього за 2 перших місяці практики я "нахапався" більше корисних знань і отримав більше професійних навичок, ніж за всі попередні 5 років погоні за хорошими оцінками.

То чи варто було так напружуватися всі ці роки?
"Хороші оцінки" шкодили моєму здоров'ю

Якщо хтось може "ловити все на льоту", то я не належу до цих людей. Щоб "вкласти" в свою голову знання, мені доводилося "зубрити" напам'ять матеріал. Перед сесією я вчився по 12- 15 годин на добу. Пам'ятаю, як "відключався" на парах і в громадському транспорті, тому що сильно недосипав.

Через хронічну втому знизилась моя продуктивність, знання не лізли в голову, день проходив як в тумані.
Сьогодні я дивуюся своїй завзятості, наполегливості й посидючості - через силу змушувати себе робити те, від чого тебе нудить. І чомусь я впевнений, що не зміг би повторити цей "подвиг" знову.

В університеті в мене було багато можливостей обзавестися корисними знайомствами. Але я цього не зробив.
Навчання і думки про навчання займали практично весь мій час, у мене не вистачало його навіть на особисті справи і зустріч з друзями.
Мабуть, найцінніша можливість, яку пропонує університет, - мережа знайомств

Університет це - плацдарм для нових відносин і перевірка здібностей заводити нові знайомства і підтримувати відносини.

Я помітив наступний цікавий факт, ті люди, хто були "душею компанії" за часів навчання, сьогодні добре облаштували своє життя. А на пари вони, власне, не часто ходили...

Якби у мене був ще один шанс, я менше зациклювався на навчанні, і більше часу приділяв студентським рухам, заходам, вечіркам. А "червоний диплом", без жодного жалю, обміняв би на звання "найбільш товариської людини".
Всьому, що мені сьогодні приносить гроші, я навчився за межами університету

Ефективне навчання можливе тільки тоді, коли є інтерес. Сучасна освіта його вбиває, забиваючи голову всілякими теоретичними фактами, які ніколи не знайдуть свого застосування в реальному житті.
Часом, переглядаючи програми на каналі Discovery, я за годину дізнаюся про цей світ більше, ніж за 15 років навчання.

Я навчився висловлювати свої думки на папері не на уроках української мови, а публікуючи статті в своєму блозі і порталах, на кшталт LifeHacker.

Ось ті поради, які я дам своєму синові чи своїй дочці, коли він чи вона піде в школу:
Різниця між 4 і 5 настільки розмита, що навряд чи серйозним чином позначиться на якості твого життя. Але от, щоб вчитися на 5, слід вкладати куди більше свого часу і сил. Чи варте воно того?

Твої рахунки оплачують твої навички, а не оцінки на шматку паперу. Накопичуй досвід, а не оцінки. Чим більше у тебе досвіду в різних сферах, тим дорожче ти коштуєш.

Червоний диплом не дасть тобі суттєвих переваг, чого не скажеш про впливових знайомих. Більше уваги приділяй новим знайомствам і комунікації з іншими людьми, саме вони здатні відкрити перед тобою всі двері світу, але аж ніяк не твій диплом.

Займайся тим, що має для тебе сенс, а не тим, що від тебе очікують інші. Тільки завдяки цьому стануть можливими всі твої великі досягнення.

Я, як викладач, погоджуюся з викладеним вище. Наші учні, студенти, діти повинні брати від життя набагато більше ніж, ми. Тому що саме життя змінилося, темпи пришвидшилися, пріритети інші.
Тому розвивати дитину треба всесторонньо і багатогранно, хай не все буде вдаватися, хай будуть помилки, але врешті можна визначити до чого схильна та чи інша дитина. І оцінки це не головне. Зараз велику увагу потрібно приділяти спілкуванню з дітьми, між дітьми. Я чомусь думаю, що в епоху інтернету живого спілкування стало менше. А це трохи не добре.... дуже тішуся, коли бачу успіхи сина не в школі,а гуртки, музика....
Але про навчання теж не забуваю, можливо й трохи забагато вимагаю....

Особисто я з дитиною засвоюю вивчений матеріал, придбала в інтернет-магазині Denitoy дошку і дитина привчається до публічного виступу, в школі так їй не страшно виходити до дошки, а мені і чоловікові у вигляді гри пояснює те що знає. Кого зацікавить ось те , що придбала
http://www.denitoy.com/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8B/1326-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0-%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9-joy-toy.html
Задоволена, раджу.

Безусловно, если ребенку нужна помощь родителей, то нужно ее оказать, а не пускать все на самотек. От себя советую книгу "Как подготовить мозг ребенка к обучению : 52 стратегии для развития детского интеллекта" - https://bookssecondlife.com.ua/product/kak-podgotovit-mozg-rebenka-k-obucheniyu-52-strategii-dlya-razvitiya-detskogo-intellekta/ Найдете много практических рекомендаций.

А вы нанимали своим детям репетиторов? Где искать хороших специалистов по школьной программе. Чувствую уже надо, а то мы экзамены не сдадим в конце года.

Не всегда в наше время хватает еще времени на занятие и обучения с детьми, я так точно не успеваю разъяснять уроки. У детей были проблемы с математикой, я нанимала для них хорошего репетитора с сайта Буки https://buki.com.ua/ru/courses/matematyka/ , там можно найти хорошего преподавателя по разным предметам.
Репетитор с ними делает домашнее задание по своему предмету и подтягивает знания. Я вижу явные улучшения по оценкам, этот предмет у меня сейчас хорошо идет. Планирую и другие подтянуть.

Я не учу. И контролирую даже не ежедневно. Если ребенок самостоятельный, то с учебой справится самостоятельно. Конечно, если обращаются за помощью, то помогаю. Но только помогаю, за них не делаю работу.

Samanta пише:

А вы нанимали своим детям репетиторов?  Где искать хороших специалистов по школьной программе. Чувствую уже надо, а то мы экзамены не сдадим в конце года.

   Знайти ідеального репетитора для успішного навчання можна зробити кроком у досягнення ваших навчальних цілей. Ось кілька кроків, які можуть допомогти вам у цьому процесі:Визначте свої потреби: Перш ніж шукати репетитора, з'ясуйте, в якій конкретній предметній області або навичках ви хочете покращитися. Ви також можете розробити свої мети й очікування від репетиторських занять.   Найкращі репетитори на сайті «Легко в учебе»      Репетиторські послуги: як знайти ідеального репетитора для успішного навчання

Використовуйте онлайн-платформи: Існує багато онлайн-платформ, які забезпечують послуги репетиторства. Ви можете зареєструватися на таких платформах і шукати репетиторів, які відповідають потребам. Зверніть увагу на огляди, рейтинги та відгуки від інших учнів, які користувалися послугами цих репетиторів.Зустрічайтеся з репетиторами: Після того, як знайдете кілька репетиторів, зустріньтеся з ними особисто або введіть співбесіду в онлайн-режимі.   Найкращі репетитори на сайті «Помощь студенту»   Зручний та безкоштовний пошук репетитора

Співпраця з репетитором для навчання може бути дуже ефективним способом поглибити знання у певній сфері, подолати труднощі у навчанні або підготуватися до важливих іспитів. Обирайте репетитора, який має відповідну освіту та досвід викладання. Важливо, щоб репетитор мав успішний досвід роботи з учнями вашого рівня та потреб.  Найкращі репетитори на сайті legko-v-uchebe  Чи потрібен репетитор

Визначте, що саме ви хочете досягти: підвищення загального рівня знань, підготовка до іспиту, розв'язання певних проблемних тем тощо. Узгодьте з репетитором, які конкретні результати ви хочете отримати, і за який час. Репетитор має створити програму, яка відповідає вашим цілям та рівню знань. Це може включати регулярні уроки, практичні завдання та перевірку знань.  Найкращі репетитори на сайті only-student  Репетитор для дітей